- Вінничанину Андрію Підлісному лише 29, а він все своє свідоме життя на війні.
- Пішов служити у ЗСУ ще наприкінці 2014 року. Починав у званні матроса, а нині він офіцер ЗСУ. Морпіх, снайпер, командир Андрій Підлісний зараз нищить ворогів на Півдні України.
- Численними перемогами і нагородами капітана з позивним «Підлий» пишаються не лише вінничани, а й вся Україна.
З початком російської агресії 20-річний студент із Вінниці кинув технічний університет і став снайпером у морській піхоті, а сектор футбольних ультрас поміняв на сектор у зоні АТО. Військовий з позивним «Підлий» за дев’ять років служби в ЗСУ встиг повоювати за гарячі точки Донбасу, набратися досвіду в іноземних партнерів, очолити батальйон розвідки, здобути офіцерське звання. Для журналістів «20 хвилин» офіцер ЗСУ, ветеран АТО/ООС, координатор ГО «Res_Publica. Брати по зброї», капітан Андрій Підлісний з фронту розповів про здобутки і втрати на війні і весілля з коханою.
Морпіх Підлісний
Ім’я вінничанина Андрія Підлісного стало широко відомим у липні 2020 року — після трагічних подій під Зайцевим, коли загинули троє морпіхів, а він дістав бойове травмування як командир евакуаційних груп. 21 серпня 2020-го указом президента Андрій був нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.
До війни Андрій був ультрасом вінницького футбольного клубу «Нива». Покинути навчання у виші і прийти у військо 20-річного вінничанина спонукали розстріл Майдану, окупація Криму, вторгнення Росії на Донбас та, що головне, правильне виховання і небайдужість.
— Виховання — ключовий фактор, — говорить Андрій. — Я за подіями на Майдані слідкував, і був там. Коли почалася війна, юнацький максималізм і правильне виховання зробили своє діло. Відчув, що потрібно захищати країну. Хоч у мене немає в родині військових, усі медики.
Контракт із ЗСУ підписав у вересні 2014 року. Спершу був снайпером роти охорони при Командуванні Військово-морських сил в Одесі. Восени 2014-го на флоті почали набирати ротно-тактичну групу для участі в АТО на Донбасі. В неї увійшли військові з різних підрозділів ВМСУ. До цієї РТГр потрапив і Підлісний.
Географія війни для Підлісного почалася з селища Талаківка на півдні Донеччини. В лютому 2015 року на Приазов’ї став учасником звільнення Широкиного.
У 2016 році Андрій закінчив університет, а з вищою освітю отримав і перше офіцерське звання — молодший лейтенант. Восени став командиром взводу снайперів, за день до виходу в сектор, під Новоселівку Першу. Ввечері — прийняв підрозділ, вранці — виїхали в АТО. Взвод не мав бойових втрат за ротацію, коли його очолював Підлісний. Спочатку була діяльність безпосередня снайперська, потім — підривна, у 2019-2020 роках — коригування артилерії.
Закордонний досвід
Військовий Андрій Підлісний декілька раз брав участь у міжнародних навчаннях.
— У 2015 році я вперше потрапив на військові курси з іноземцями, — каже офіцер. — Ще зі школи я мав гарні знання з англійської мови. Це був курс із британцями, спрямований на навички лідера. Навесні 2016 року, проходив курси лідерства, де навчали інструкторів міжнародного класу за стандартами НАТО. Влітку 2016-го був на навчаннях «Sea Breeze». Загалом, пройшов близько десятка різних навчань. Мені подобається дізнаватись щось нове і ділитись досвідом. Згодом багато впроваджував у першій роті, у взводі снайперів. Зараз мої військові навички та знання допомагають мені вберегти життя уже під час повномасштабної війни з російськими загарбниками.
Досвід співпраці із військовими країн-партнерів, участі в міжнародних навчаннях та курсах офіцера Підлісного:
Січень-лютий 2016 — під керівництвом British Military Advisory Training Team (BMATT) пройшов Multinational Peace Support Operations Instructor Training Course.
Квітень 2016 — курс навчання інструкторів за напрямком «Піхотна тактика» під керівництвом командира роти 1-го батальйону мерсійського полку ЗС Великої Британії (місія ORBITAL)
Травень-червень 2016 — навчався в Литві у Lithuanian Armed Forces School, закінчив International Instructor Course.
Липень 2016 — брав участь у міжнародних навчаннях «Sea Breeze» як командир зведеного взводу (Молдова, Грузія, Україна).
Березень 2018 — курс контрснайперської боротьби у 198-му навчальному центрі ВМС та отримав класифікацію “інструктор” під керівництвом військових британського Королівського полку фузилерів (місія ORBITAL).
Листопад 2018 — курс підготовки штабів батальйонів морської піхоти у Військовій академії в Одесі.
Січень 2020 — курс бойового застосування з’єднань, військових частин, підрозділів морської піхоти.
А ще наш земляк вміло застосовує інновації у військовій справі. Як начальник групи планування батальйону Андрій Підлісний вперше надрукував на 3D-принтері моделі техніки для бойової підготовки. Також розробляв повний макет місцевості (зони відповідальності батальйону в районі ООС), що був максимально наближений до реальної картинки: з урахуванням рельєфу, будівель, зелених насаджень, місцезнаходження техніки противника тощо.
Велика війна
У 2020-му Андрій планував їхати в Америку — то мала бути підготовка в школі морської піхоти США у Квантіко, штат Вірджинія, з приводу бойового застосування підрозділів морської піхоти. Але почався коронавірус. Далі відбулися події, які залишили біль на все життя.
13 липня 2020 року Андрій Підлісний став учасником трагічних подій під селищем Зайцеве, що неподалік від окупованої Горлівки на Донеччині. Тоді 137 обмп 35-ї бригади втратив лейтенанта Дмитра Красногрудя, сержанта Ярослава Журавля (двох досвідчених розвідників) та сержанта Миколу Іліна (медика, громадянина Естонії). Підлісний у тих подіях отримав закриту черепно-мозкову травму й контузію. Він був командиром другої евакуаційної групи та на короткий час втратив свідомість під час пострілу гранатомета з боку росіян.
— Найболючіша втрата за цю війну — це загибель Ярослава Журавля, — говорить офіцер. — Я був командиром евакуаційних груп, яка мала спочатку витягнути загиблого командира Дмитра Красногрудя. Але росіяни влаштували засідку, хоча був режим припинення вогню. Тоді був поранений Журавель, тому прийшлось йти двічі. Я не зміг витягнути Ярослава через щільний ворожий обстріл і загибель бойового медика, який знаходився поруч зі мною. Після загибелі медика я залишився сам на замінованому полі, точно не знаючи, де знаходиться Журавель. Також були помилки нашого командування, на мою думку, тому витягнути його пораненого мені не вдалося…Це важкувато на мені відобразилось, я рік від цього відходив, поки з психологом не пропрацював.
Невдовзі після подій під Зайцевим, 21 липня 2020-го, Андрій Підлісний став старшим лейтенантом. Але Зайцеве стало одним із багатьох факторів, які визначили те, що офіцер більше не хоче служити в армії. І ось за рік Андрій звільнився із ЗСУ. Не продовжив контракт, хотів себе реалізувати в цивільному житті. Але відпочивати зміг лише півроку почалось велика російсько-українська війна.
— У 2021 році влітку я звільнився зі служби. Не планував будувати військову кар’єру, хотів реалізувати себе в інших напрямках, був готовий до нових, цікавих викликів, — каже військовий. — Встиг трішки пожити цивільним життям у столиці. Я достатньо навоювався, хотів насолодитися мирним життям. Але мої друзі-військові, які дотичні до джерел інформації говорили, що буде війна і було багато факторів, які на це вказували. Я це розумів, але не чекав. А в перший день повномасштабного вторгнення, 24 лютого, знову одягнув військову форму.
Військова частина офіцера знаходилась на кордоні з Кримом, але Андрій Підлісний, за відсутності інформації, не приєднався до частини в Одесі, а поїхав у військомат до Вінниці, за місцем прописки. Далі — брав участь у звільненні Херсонщини.
— 24 лютого вранці я поїхав у військомат. Як тільки почалося повномасштабне вторгнення, ми не розуміли, наскільки це все розтягнеться. Через місяць війни я зрозумів, що це триватиме кілька років, при кращих розкладах. Мене дивують і інколи веселять прогнози експертів, які не мають ніякого відношення до реальних подій. Добре, що на нашу роботу це не впливає.
Зараз офіцер Андрій Підлісний боронить країну від ворога на Херсонщині. Пишається своїми здобутками.
— Пишаюся тим, що в мене не було помилок, які приводили до втрат моїх людей, це для мене важливо. Пишаюся їх самовіддачею, мікрокліматом в колективі. Порушення ж дисципліни може призводити до втрат, тому контролюємо, приймаємо міри, оскільки ми цінуємо життя наших військовослужбовців. Пишаюся тим, що зміг створити нормальний колектив.
Весілля
Зараз Андрій Підлісний активно готується до весілля. Наречену офіцера звати Вікторія Вахнюк. Дівчина мешкає, навчається і викладає українську філологію в столиці. Закохані познайомилися в інтернеті, наживо — за місяць до повномасштабного вторгнення. Офіцер оригінально освідчився Вікторії в романтичній атмосфері Карпат, де вони разом відпочивали під час його відпустки.
Військовий розповів, чому обрав саме цю дівчину.
— Я розділяю кохання і закоханість, — каже Підлісний. — Кохання — це надовго і саме з цією людиною. Мені подобається громадянська позиція Вікторії, вона патріотка, бере участь в соціальних проектах, є викладачкою української мови і літератури. Я відчув, що мені з цією людиною комфортно, а затягувати на роки зустрічання зараз не на часі, оскільки життя дуже швидкоплинне.
Закохані весілля планують зіграти восени. Андрій Підлісний прагне якнайшвидше здобути перемогу, аби нарешті жити спокійним цивільним життям.
P.S. Поки готувався матеріал, стало відомо, що офіцера Андрія Підлісного наказом головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного, 29 червня 2023 року відзначено почесним нагрудним знаком Срібний хрест. Щиро вітаємо нашого героя-земляка!
