У 2026 році органи державної реєстрації актів цивільного стану не мають дискреції у питаннях розлучення. ДРАЦС або приймає заяву і реєструє розірвання шлюбу, або зобов’язаний відмовити, якщо хоча б одна з передбачених законом умов не виконана. Відмова ДРАЦС не є оцінкою сімейної ситуації чи поведінки подружжя. Це виключно наслідок формальної невідповідності вимогам закону.
Важливо розуміти, що ДРАЦС не «переносить» справу і не «пропонує альтернативи». Якщо є підстава для відмови, реєстраційна процедура припиняється, а єдиним подальшим шляхом стає суд.
Наявність спільних неповнолітніх дітей
Найпоширеніша і безумовна підстава для відмови — наявність спільних неповнолітніх дітей. У 2026 році це правило застосовується без винятків. Навіть якщо подружжя повністю домовилося між собою, не має спорів і подає спільну заяву, ДРАЦС зобов’язаний відмовити.
Працівники реєстраційного органу не мають повноважень аналізувати домовленості щодо дітей, аліментів або місця проживання. Сам факт наявності дитини до 18 років автоматично переводить розлучення у судовий порядок. Саме тому у таких ситуаціях будь-які спроби «спростити» процедуру через ДРАЦС є марними.
Відсутність взаємної згоди подружжя
ДРАЦС розриває шлюб лише за спільною заявою подружжя. Якщо один із подружжя не з’явився, не підписав заяву, відкликав згоду або прямо заявив про заперечення, реєстрація розлучення неможлива.
Навіть формальна незгода однієї сторони є достатньою підставою для відмови. ДРАЦС не з’ясовує причин відмови і не оцінює мотиви. Відсутність згоди — це автоматичне припинення реєстраційної процедури.
Подання заяви неналежною особою
ДРАЦС може відмовити, якщо заяву подає не сама особа, а хтось інший без належних повноважень. Це стосується ситуацій, коли використовується представник без нотаріально посвідченої довіреності або подаються документи від імені особи, яка не підтвердила свою ідентичність.
У 2026 році ця підстава часто виникає при дистанційному поданні документів або спробах оформити розлучення з-за кордону без дотримання вимог до легалізації та перекладу документів.
Помилки або невідповідність у документах
ДРАЦС не має права «виправляти» або «доповнювати» подані документи. Якщо в заяві або додатках виявлено помилки, розбіжності у даних, відсутні обов’язкові документи або подані копії без належного підтвердження, орган реєстрації зобов’язаний відмовити.
Типові приклади — невідповідність прізвищ після зміни імені, відсутність документа про реєстрацію шлюбу, подання іноземних документів без офіційного перекладу. У таких випадках ДРАЦС не відкладає процедуру, а припиняє її до усунення порушень.
Особливі законодавчі обмеження
Існують ситуації, коли відмова у розлученні через ДРАЦС пов’язана не з документами, а з прямими обмеженнями закону. Наприклад, якщо шлюб може бути розірваний лише на підставі судового рішення через особливий статус одного з подружжя або через спеціальні обставини, ДРАЦС не має права реєструвати розлучення самостійно.
Такі випадки не означають остаточну заборону на розірвання шлюбу, але виключають можливість використання реєстраційного порядку.
У 2026 році ДРАЦС відмовляє у розлученні виключно з формальних і чітко визначених підстав. Основними з них є наявність спільних неповнолітніх дітей, відсутність взаємної згоди подружжя, неналежне подання заяви або помилки у документах. Відмова ДРАЦС не позбавляє права на розлучення загалом, але означає, що подальший шлях можливий лише через суд.
