Чи будуть реалізовувати нові мости у місті та якою буде ефективність після їх будівництва. Про це повідомляє Агенція просторового розвитку. Коли піднімається питання заторів у Вінниці часто можна почути думки щодо необхідності будівництва нових мостів. Діючим генеральним планом м. Вінниця передбачені три нові мости через Південний Буг: з вулиці Гонти на П’ятничани, з вул. Скалецького на Старе місто, та із Сабарівського шосе на Старе місто. Також генпланом передбачені нові тунелі та шляхопроводи для перетину залізничних колій: по вул. Гонти, вул. Янгеля, пров. Тяжилівському та по вул. Пулюя.
В існуючій містобудівній практиці України склалась ситуація коли розробка генплану не передбачає економічні обґрунтування прийнятих рішень, крім того реалізація генерального плану не обмежується в часі. Тому існуючий генеральний план Вінниці навряд чи можна вважати реалістичним.
Комплексна стратегія міського транспорту і просторового розвитку, розроблена у 2015 році за участю швейцарських експертів, підходить до питань будівництва мостів і шляхопроводів більш реалістично. У даній роботі пропонується будівництво одного нового шляхопроводу через залізницю з вул. Янгеля на вул. Ватутіна та одного нового мосту з вул. Гліба Успенського на вул. Коріатовичів (поруч з існуючим Староміським мостом).
Чому нові мости на Скалецького та Гонти, які так часто обговорюються серед вінничан, стратегія 2015 року не вважає пріоритетними?
Для реалізації мосту, що сполучить вул. Гонти та район П’ятничани необхідно викупити щонайменше чотири земельних ділянки і при цьому міст буде виходити на вулицю Богуна, яка має лише по одній смузі в кожному напрямку. Крім того, потенційний транспортний потік із вулиці Київської до центру міста все одно виходитиме на перехрестя з вулицею Магістратською. Варто наголосити, що саме перехрестя за мостами а не самі мости є “вузькими місцями” вуличної мережі.
Якщо ж реалізовувати нову магістральну вулицю, передбачену генпланом, яка пройде через П’ятничани, Корею та Лісопарк, то необхідно буде викупляти десятки земельних ділянок, що робить цей проект надзвичайно дорогим, складним організаційно та не достатньо виправданим, оскільки Київський міст має більший запас пропускної здатності ніж Центральний та Староміський.
Порівняно із мостом по вул. Гонти, міст по вул. Скалецького на Старе місто виглядає більш виправданим, проте для його реалізації потрібно викупити у власників та знести щонайменше 20 житлових будинків. Потенційний вплив даного мосту на вулично-дорожню мережу моделювався на одному із тренінгів, які проводили розробники транспортної моделі Вінниці. За результатами моделювання були отримані попередні оцінки які вказують що очікуваний потік транспорту по цьому мосту буде в 4 рази меншим ніж на існуючому Староміському.
Це пояснюється тим, що міст буде виходити на досить віддалену частину Старого міста і не зможе ефективно обслуговувати весь район. Тому Комплексна стратегія міського транспорту і просторового розвитку пропонує для розвантаження Староміського мосту побудувати поруч із ним дублюючий міст, що виходитиме на перехрестя вул. Коріатовичів та вул. Городецького. Для будівництва цього мосту необхідно викупити дві земельні ділянки. Щодо мосту по вулиці Скалецького, то у концепції інтегрованого розвитку міста передбачається набагато економічніший пішохідний міст.
Міст на Сабаровві є частиною передбаченої генпланом кільцевої дороги і може бути реалізований лише в комплексі з рештою ділянок кільцевої дороги. Цей проект є надзвичайно дороговартісним та мало впливає на пропускну здатність вуличної мережі в середині міста, тому не може вважатися пріоритетним.
На сьогоднішній день найбільш актуальним є питання будівництва шляхопроводу через залізничні колії, що сполучить вул. Янгеля з мікрорайоном Тяжилів. Це дасть змогу значно розвантажити одне із найбільш критичних перехресть міста – перетин вулиць Привокзальна, Брацлавська та Лебединського та скоротити час поїздки із Тяжилова до інших частин міста. Шляхопровід також слугуватиме для більш зручного транспортного сполучення новоприєднаних населених пунктів Вінницької ОТГ із центром . Уже розроблено детальний план території для даного об’єкту та вирішуються питання виділення земельної ділянки під будівництво. Проте подібні інфраструктурні проекти вимагають значних капіталовкладень, а отже реалізація може займати тривалий час. Ефект для системи громадського транспорту від реалізації шляхопроводу через залізницю був детально розглянути у роботі з розробки раціонального варіанту маршрутної мережі в районі Замостя, з якою можна ознайомитись за посиланням.
